Потрібно, щоб до фізичних вправ прилучилася кожна людина. Без цього немислимі ніякі розмови про здоровий спосіб життя.
Микола Амосов
Вчитель фізичної культури
телефон 0983711078
e-mail dovgopolik13@gmail.com
Запрошення для учнів
9 клас Фізична культура
https://classroom.google.com/c/NjE4OTY3OTQyNDQ0?cjc=pqrxr6k
5 клас Фізична культура
htmudkjtps://classroom.google.com/c/NjE4OTY4ODQ0OTcw?cjc=pg
Це посилання на онлайн - урок з фізичної культури в Google Meet https://meet.google.com/jbt-seph-act
(єдине для всіх класів)
Посиланння на онлайн-урок з образотворчого мистецтва в Google Meet https://meet.google.com/mmc-wyfr-rws
Посиланння на онлайн-урок з музичного мистецтва в Google Meet
https://meet.google.com/ixe-fxgb-jcy
ЛІНІЇ ЗІ СТРІЧКИ. Зробіть 5-10 окремих ліній стрічки, кожна приблизно на відстані 30 см одна від одної, на підлозі чи килимі. Позначте першим рядок «Старт», а потім дайте дітям прості інструкції:
Довгий стрибок: подивіться, скільки ліній вони можуть перестрибнути. Нехай намагаються кожного разу побити власний рекорд. Експериментуйте з положенням рук – розмахуючись, тримаючи за спиною тощо.
Стрибок з розбігу: тепер нехай діти розганяються та стрибають. Чи зможуть з розбігу побити попередній рекорд?
Довгий стрибок назад: підвищуйте рівень складності. Тепер – стрибки задом наперед, тобто назад.
Коник: Як далеко вони можуть стрибати на одній нозі?
Дотягнутися до n-ї стрічки: наскільки далеко зможе дотягнутись їхня нога з лінії старту до якоїсь стрічки.
Кольорові кидки. Розмістіть на підлозі кольорові шматочки будівельного паперу або килимки. І почніть кидати іграшки, шкарпетки тощо у нові цілі. Створіть власну оціночну систему, коли отримаєте 1 або 5 балів. Наприклад, завдання – кидати, стоячи на одній нозі, або вцілити всіма знаряддями лише у зелені килимки тощо
1 Клас
Про користь зарядки можна, напевно, і не говорити. Ранкова зарядка і заряджає енергією на цілий день, і зміцнює тіло та м’язи, що сприяє правильному розвитку, і оздоровлює організм, адже зарядка значно зміцнює імунітет. Як дорослого, так і дитини.
Крім того, ранкова гімнастика виробляє в організмі «гормони щастя», що приносять задоволення та відчуття піднесення протягом цілого дня.
Якщо вирішили розпочати робити зранку зарядку – робіть, не пропускаючи.
Крім того, щоб відчувати приємну насолоду від ранкової зарядки і з радістю, слід пам’ятати про кілька правил. Дотримуйтесь їх. В здоровому тілі – здоровий дух.
11 правил ранкової зарядки для дітей
1. В теплу пору року краще надати перевагу зарядці на свіжому повітрі. Така зарядка принесе більше користі і допоможе швидше прокинутись. Якщо ж погода, чи умови не надто сприяють зарядці на вулиці, потурбуйтесь про те, щоб приміщення, в якому займатиметеся було добре провітрене та наповнене свіжим повітрям.
2. Зарядку слід проводити на голодний шлунок перед сніданком. Але перед вправами краще прополоскати рот, можна випити склянку води.
3. Тривалість зарядки та складність вправ залежить від віку дитини та її стану здоров’я. Але в середньому зарядка не має перевищувати 10-15 хвилин.
4. Збільшуйте складність рухів поступово.
5. Не забувайте про музику для зарядки. Під веселу енергійну музику зарядку робити веселіше та цікавіше.
6. Ранкову зарядку починають з швидкої, енергійної ходьби тривалістю не більше однієї хвилини. Потім роблять, чергуючи, вправи для рук, плечового пояса і спини. Далі переходять до вправ на зміцнення м'язів тулуба і формування правильної постави. Вправи для ніг покращують кровообіг і рухливість у суглобах. Не забувайте про правильну поставу та осанку. За цим треба слідкувати, щоб дитина виконувала всі вправи правильно.
7. Закінчувати зарядку варто стрибками, бігом на місці або з пересуванням. Завершальні вправи тривають не більше однієї хвилини. Потім переходять до спокійної ходьби та вправи для заспокоєння дихання (тривалістю - 1-1,5 хвилини).
8. Займайтесь фізкультурою разом з дитиною. Це корисно буде вам, а ще ви зможете контролювати правильність виконання вправ.
9. Стежте за диханням. Вдих слід робити через ніс глибоко, а видих - через рот повільно.
10. Зарядку закінчіть водними процедурами: обливанням, душем або ж обтираннями.
11. Кожні 2 тижні змінюйте вправи.
II. Комплекс загальнорозвивальних вправ
Переглянути відео про
техніку безпеки на уроках фізичної культури за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=BDoiFGQyApE
Учні і
вчитель утворюють коло, кожний надає поставі стрункого вигляду. Під музику.
Перший
варіант. Вчитель виконує три оплески (чверть, чверть, половинна), звертаючись до
сусіда, що стоїть праворуч. Сусід відтворює оплески, адресуючи їх особі справа
від себе і т. д., аж поки оплески не дійдуть до вчителя.
Другий варіант. Учитель виконує оплески у будь-якому найпростішому ритмі, звертаючись до дитини, що стоїть праворуч від нього. Дитина може повторити ці оплески або вигадати новий ритм, звертаючись вже до іншого сусіда — того, хто стоїть праворуч від неї. Бажано, щоб вигадування нового ритму підпорядковувалося музиці.
ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА
Вправи на рівновагу
1.Організовуючі вправи: шикування, стійки. 2.Різновиди ходьби, бігу, стрибків. 3.Фітбол-аеробіка: загальнорозвивальні вправи: з м’ячем. 4.Вправи з малим м’ячем (тримання м’яча, підкидання м’яча правою і лівою руками). 5.Гра на формування уваги «Швидко стати у коло». 6.Рухлива гра «Вибивний».
| - | Ходьба зi зміною темпу. | |
| - | Ходьба на носках приставним кроком (лівим i правим боком). | |
| - | Біг у середньому темпі, ходьба. | |
| - | Комплекс вправ ранкової гімнастики: | |
| а) піднімання рук через сторони вгору. В. п. - о. с. 1 - руки в сторони; 2-руки вгору, піднятись на носках (вдих); 3 —руки вперед, опуститись на всю стопу; 4— руки вниз (видих). | ||
| б) нахили тулуба вперед. В. п. - о. с. 1 - руки в сторони, долонями вниз (вдих); 2-3 - виконати два пружинисті нахили тулуба вперед, намагаючись торкнутись руками підлоги (видих). | ||
| в) обертання зігнутих у ліктях рук. В. п. - о. с., пальці до плечей. 1-4 - обертання зігнутих рук уперед; 5-8 — обертання зігнутих рук назад. | ||
| г) піднімання по черзі ніг. В. п. - лежачи на спині, руки на поясі вздовж тулуба. 1 – підняти ліву ногу вперед; 2 - опустити пряму ногу вниз; 3-4 - те саме з правої ноги. | ||
| д) відведення по черзі ніг назад. В. п. —упор руками, стоячи на колінах. 1—2 - випрямити праву ногу, підняти и вгору (назад); 3-4 – повернутись у в. п; 5-8 - те саме. | ||
| е) стрибки. В. п. - о. с., руки на поясі. 1 - стрибки поставити ноги нарізно; 2 - повернутися у в. п. | ||
| Ходьба з поступовим уповільненням темпу. Первинний інструктаж. 1.Організовуючі вправи: шикування, стійки, перешикування. 2.Різновиди ходьби (на носках, на п’ятах, на внутрішній та зовнішній частинах ступні, з різними положеннями рук), бігу (рівномірному, на носках), стрибків (на місці на одній, двох ногах); різновиди ходьби (по діагоналі, зі зміною частоти кроку), бігу («проти ходом», «змійкою», по діагоналі). 3.ЗРВ: у русі. 4.Комплекс фізкультурної паузи. 5.Гра на формування уваги «Слухай сигнал». 6.Рухлива гра «Кульку за смугу». 1.Організовуючі вправи: шикування, стійки, перешикування.2.Різновиди ходьби (у напівприсіді, у присіді, «змійкою»), бігу (зі зміною напрямку), стрибків (на одній, двох ногах з поворотом кругом); різновиди ходьби (зі зміною довжини кроку; зі зміною напрямку за звуковим сигналом), бігу (із подоланням перешкод: умовна канава, шириною до 1 м). 3.ЗРВ: у русі. 4.Комплекс фізкультурної паузи. 5.Гра на формування уваги «Швидко стати у шеренгу». 6.Рухлива гра "День і ніч". |
1-4
3. 3-4
Легка атлетика
Первинний інструктаж з БЖД.Завдання на семестр. Правила безпеки, на уроках і під час позакласних фізкультурних занять. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Бігові та стрибкові вправи. Стрибки у довжину з місця. Вправи на формування постави. Інструкція т.б.№131.Варіативний модуль: «Панна (вуличний футбол)», «Алтимат фризбі», «Рухливі ігри»
1. Загальний інструктаж з правил безпеки на уроці. Наслідки недотримання техніки безпеки. Дії у разі настання нещасного випадку.
2. Фізична /рухова активність, прояви фізичної /рухової діяльності у повсякденному житті.
3. Режим дня та особиста гігієна учнів.
Правила безпеки на ігровому майданчику. Історія розвитку української гри "панна".
ІБЖ.1.Ознайомити
з історією розвитку дитячої легкої атлетики та її різновиди. Навчити техніці бігових вправ.
2.Ознайомити учнів з проведенням рухливих ігор та
естафет. Рухливі ігри-важливий засіб фізичного виховання школярів. Рухлива гра
«Довга Лоза»
Гімнастика Види порушень постави та їх профілактика. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Підстрибування вгору з упору присівши. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги. Вправи на розтягування.Інструкція №132. Присідання з вистрибуванням - тренуємо ноги Якщо стрибки з присідаючи виконуються без обтяження: Поставте ноги на ширину плечей, випряміть спину. Можна схрестити руки перед собою на рівні грудей. Присід робиться на вдиху. Опускайтеся до паралелі з підлогою. Можна опуститися трохи нижче, головне - стежите за своїми відчуттями. На видиху необхідно зробити потужний вистрибування вгору, відштовхнувшись повними ступнями. Постарайтеся стрибнути якомога вище, ваші стегна повинні максимально «спружинити». Після того як ваші стопи повністю торкнулися підлоги, знову підіть в присед. Повторюйте вистрибування з присідаючи стільки, скільки необхідно. Правила безпеки під час занять гімнастичними вправами. різновиди стрибків із завданнями; стрибки з поворотами на 90 та 180°; акробатичні вправи; згинання і розгинання рук в упорі лежачи. Історія розвитку гімнастики. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ зі скакалками. Стрибки зі скакалкою.д. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги. Вправи на формування постави. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ зі скакалками. Стрибки у присіді, пересуваючись у різні боки. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги. Біг у повільному темпі. Історія розвитку гімнастики Правила безпеки під час занять гімнастичними вправами. різновиди стрибків із завданнями; стрибки з поворотами на 90 та 180°; акробатичні вправи; згинання і розгинання рук в упорі лежачи Рівновага замість колоди можна натягнути скотч на підлозі і намагатися зробити вправи не зійшовши з натягнутого скотча. Дівчата:– вправи у стані рівноваги вправи на колоді: зв’язку елементів: вхід з додатковою опорою на кінець колоди – 3–4 швидких кроки на носках, руки в сторони – мах правою, руки вперед, мах лівою, руки вперед – поворот направо на носках у напівприсіді на 180° – присід, руки вниз – упор стоячи на коліні, руки в сторони – стійка впоперек – зіскок з утриманням о. с. . |
- Стрибки на двох ногах на місці вертикально вгору - 15 секунд
- Стрибки на лівій нозі на місці вертикально вгору - 15 секун
- Стрибки на правій нозі на місці вертикально вгору - 15 секу
- Розніжка (стрибки з розведенням ніг) на місці - 15 секунд.
- Стрибки на місці вертикально вгору з низького присіду – 15 секунд.
- Стрибки на місці з підтягуванням колін до грудей – 10 секунд.
- Стрибки на місці із закиданням гомілок назад – 10 секунд.
- Стрибки на двох ногах через невелику перешкоду (м’яч, скакалку тощо) – 15 секунд.
- Стрибки на правій нозі через невелику перешкоду (м’яч, скакалку тощо) – 10 секунд
- Стрибки на лівій нозі через невелику перешкоду (м’яч, скакалку тощо) -10 секунд.
Стрибок в довжину з місця
Стрибок - природний спосіб долання перешкод, який характеризується короткочасним нервово - м'язовим зусиллям. Стрибкові вправи сприяють зміцненню м'язів ніг, розвивається сила, швидкість, гнучкість, спритність, навчають орієнтуватися у просторі.Правила безпеки
- перед початком занять слід обов'язково робити розминку. Вона допоможе розігріти м'язи та підготувати організм до підвищеного навантаження.
- стрибати потрібно тільки в спортивному взутті.
- після стрибка м'яко приземлитися на гімнастичні мати або яму для стрибків.
- найголовніше в стрибках - навчитися м'яко приземлятися.
Техніка стрибка
Вихідне положення: стійка ноги нарізно на ширині ступні, ступі паралельно, носки біля визначеної лінії. Перед початком стрибка треба підвестися на носки, підняти руки вгору, потім опуститись на всю ступню, ноги напівзігнуті, руки відвести назад, тулуб нахилити вперед (положення «старт плавця»). Під час виконання стрибка відштовхуємось двома ногами і робимо водночас мах руками вперед - вгору, енергійно випрямляється тулуб. У фазі польоту ноги згинаються, коліна підтягуються до грудей, руки вперед. Все тіло спрямовано уперед. Приземлення виконується тільки на напівзігнуті ноги, руки вперед, забезпечуючи тим самим м'яке стійке приземлення.
Метання малого м'яча на дальність з розбігу
Метання малого м'яча розподіляється на фази: розбіг,кидок, гальмування. М'яч утримується вказівним та середнім пальцями, які розміщені позаду м'яча, а великий та підмізинний утримують його збоку. Кисть з м'ячем знаходиться на рівні голови. Для метання м'яча з розбігу треба спочатку оволодіти технікою метання м'яча з місця способом «з-за спини через плече» та перехресним кроком.
З вихідного положення, учень стоїть обличчям до напрямку метання, ліва нога попереду, а ліва позаду. М'яч тримається у правій (лівій) руці на рівні голови, інша рука розташована довільно. З цього положення праву(ліву) ногу опустити на всю ступню носок праворуч (ліворуч). Руку в якій м'яч, відвести униз-назад і в сторону, тулуб повернути і нахилити праворуч (ліворуч), ліву(праву) руку підняти угору - вперед.
Потім швидко випрямитися і повернути тулуб (ліворуч) праворуч у напрямку метання, права(ліва) нога позаду на носок. Одночасно рука швидко рухається над плечем вперед - угору, погляд спрямований прямо. М'яч випускається під кутом 40-45 градусів. Тулуб по інерції нахиляється уперед і виконується стрибок уперед з лівої(правої) ноги.
Оволодівши технікою метання переходимо до перехресного кроку. Перехресний крок виконується в такій послідовності: права(ліва) нога знаходиться перед лівою (правою) на зовнішню сторону ступні праворуч. Спочатку перехресний крок виконується в повільному темпі, а потім швидкому і переходить вже в напівстрибок гальмуючи. Після засвоєння перехресного кроку, можна переходити до вивчення перших двох бігових кроків, які передують перехресному кроку. Бігові кроки поєднуються з перехресним кроком і наступним метанням.
Правила безпеки під час метання:
- Готуючись до метання, оглянути місцевість і впевнитись у відсутності людей у робочій зоні.
- Не подавати снаряди для метання кидком.
- Не стояти праворуч від метаючого, якщо він метає правою рукою, та ліворуч, якщо він метає лівою рукою.
- Снаряди для метання збирати тільки з дозволу вчителя.
Фізичні якості, що розвиваються засобами легкої атлетики: швидкість, витривалість, спритність, гнучкість та швидкісно-силові якості. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Бігові та стрибкові вправи. Фінішування. Стрибки у довжину з місця. Спеціальні вправи для метання. Метання малого м'яча на дальність,з трьох кроків.. Вправи для запобігання плоскостопості.
Футбол
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Поєднання прийомів пересування з технікою володіння м'ячем. Жонглювання м'ячем ногою, стегном, головою. Удари по м'ячу зовнішньою частиною підйому. Рухлива гра «Виклик номерів». Ходьба у повільному темпі.Інструкція т.б.№148 https://youtu.be/S7bObc_0kIE
Перегляньте відео
Гімнастика (14 год)
Засоби розвитку витривалості та методи контролю. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Стрибки зі скакалкою. Акробатика: стійка плавця, довгий перекид уперед (хлопці), напівшпагат (дівчата). Згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги. Рухлива гра на увагу.Інструкція з т.б.№132.
- Стрибки на двох ногах на місці вертикально вгору - 15 секунд.
- Стрибки на лівій нозі на місці вертикально вгору - 15 секунд.
- Стрибки на правій нозі на місці вертикально вгору - 15 секунд.
- Розніжка (стрибки з розведенням ніг) на місці - 15 секунд.
- Стрибки на місці вертикально вгору з низького присіду – 15 секунд.
- Стрибки на місці з підтягуванням колін до грудей – 10 секунд.
- Стрибки на місці із закиданням гомілок назад – 10 секунд.
- Стрибки на двох ногах через невелику перешкоду (м’яч, скакалку тощо) – 15 секунд.
- Стрибки на правій нозі через невелику перешкоду (м’яч, скакалку тощо) – 10 секунд.
- Стрибки на лівій нозі через невелику перешкоду (м’яч, скакалку тощо) -10 секунд.
- Стрибки вертикальні з двох ніг із приземленням на дві ноги з поворотом на 90 градусів – 15 секунд.
- Стрибки вертикальні з двох ніг із приземленням на дві ноги з розворотом на 180 градусів – 15 секунд.
- Стрибки вертикальні з двох ніг із приземленням на дві ноги з поворотом на 90 градусів і після приземлення стрибок вгору – 15 секунд.
- Стрибки вертикальні з двох ніг із приземленням на дві ноги з розворотом на 180 градусів і після приземлення стрибок вгору – 15 секунд.
- Два приставні кроки у правий бік та стрибок вертикально вгору, потім два приставні кроки у лівий бік та стрибок вертикально вгору; безперервно – 15 секунд.
- Після чотирьох кроків вперед бігом підтюпцем стрибок вертикально вгору, після приземлення - чотири кроки бігом підтюпцем спиною вперед та стрибок вертикально вгору; безперервно – 15 секунд.
Опорні стрибки - вид вправ, що складається в подоланні (з розбігу) спеціально призначеної перешкоди певним способом, використовуючи проміжну опору. Нею в даному випадку служать гімнастичні снаряди. Як приклад можна навести опорний стрибок через козла або коня. Снаряд може бути поставлений в довжину або в ширину.
Виконання опорного стрибка може бути прямим і боковим.
Техніка його має такі фази:
- Розбіг.
- Наскок на гімнастичний місток.
- Ножний поштовх.
- Фаза польоту.
- Поштовх руками об снаряд.
- Політ після ручного поштовху.
- Приземлення.
Завершення гімнастом кожної фази служить підготовчим етапом для наступної. Помилка при виконанні будь-якої зі стадій зіпсує весь опорний стрибок через козла. При цьому виконання стрибків чоловіками і жінками не має особливих відмінностей з техніки.
Розбіг
Розбіг повинен проводитися з рівномірним прискоренням, оскільки коливання його швидкості негативно позначаються на якості стрибка. Швидкість його у хороших гімнастів сягає восьми і більше метрів за секунду.
Його потрібно починати з одного вихідного положення, зберігаючи постійну довжину. Швидкість при русі збільшують поступово - різкий старт перешкоджає плавності рухів.
Довжина дистанції для розбігу залежить від виду снаряда, різновиду самого стрибка, ступеня підготовки гімнаста і багато чого іншого.
Для початківців ця відстань, як правило, близько 10 метрів. Техніка кроків при цьому та ж, що при бігу на короткі дистанції.
Наскок на місток
Він відбувається в момент досягнення найвищої швидкості. Зниження її перед вистрибуванням на місток погіршує результат стрибка і говорить про неправильну техніку.
При наскоку тулуб трохи нахилено вперед, зігнута поштовхова нога наближається до махової. Обидві вони - попереду тулуба. Після чого прямі сполучені ноги виносяться вперед. При торканні містка ногами руки знаходяться внизу.
Чим вища швидкість при розбігу, тим більша відстань між снарядом і містком. Зазвичай це - півметра або метр.
Поштовх ногами
Стрибає на місток гімнаст на шкарпетки (не на всю ступню) майже прямих напружених ніг. Ставляться вони на місток паралельно на ширину стопи. Досвідчені гімнасти, опускаючись, розпрямляють ноги в колінах і згинають підошви. Новачки просто чекають приземлення.
Взмах руками закінчується в момент ножного поштовху. При цьому ноги повністю випрямлені в колінах. Тіло трохи нахилене вперед, спина округлена.
Подальший політ і ручний поштовх
У цій фазі гімнаст робить попередній мах назад ногами, розгинаючись тулубом. Він допомагає створити умови швидкого згинання тіла в суглобах тазу при поштовху руками.
Відштовхування від снаряда - найскладніший момент, який містять опорні стрибки. Це цілий комплекс взаємопов'язаних рухів. Незважаючи на короткочасність, дії гімнаста ведуться строго послідовно.
У поштовху виділяють три фази:
- постановка прямих рук на опору;
- прийом удару зі згинанням рук в ліктях і «провалюванням» в плечах, при цьому напруга м'язів-розгиначів зростає;
- фаза активного відштовхування, при якому плечовий пояс швидко рухається вгору, руки випрямляються в ліктях і згинаються в комах.
При будь-якому стрибку опора об снаряд відбувається перед тулубом. Поштовх руками потрібно об'єднати з ривком тулубом, що веде до підйому вгору тазу і гальмування ніг. Це підвищує ефективність відштовхування шляхом збільшення тиску на опору.
Поштовх руками закінчується в момент перетину плечима вертикалі, проведеної через лінію їх постановки. Це дає максимальну висоту подальшого зльоту.
Політ після фази поштовху і приземлення
Від виду стрибка залежить становище тіла спортсмена в польоті. Якість виконання даної фази вправи впливає на загальну оцінку. Зафіксувавши необхідне для конкретного виду стрибка становище, перед приземленням гімнаст випрямляється.
Приземлення відбувається на шкарпетки випрямлених напружених ніг, при цьому потрібно відразу опуститися повністю на стопу і посилити тиск на потрібний її бік, щоб не втратити рівновагу, для чого тіло спортсмена змушене здійснити хвилеподібний рух. Для пом'якшення удару об опору необхідно, приземляючись, уперто зігнути ноги. Жорстке приземлення, як правило, веде до втрати рівноваги і часто до травм.
Акробатичні вправи
Подаємо приблизну послідовність навчання акробатичних вправ.
Групування
Групування — підготовча вправа для вивчення перекатів, перекидів, сальто. Його виконують з різних вихідних положень: основної стойки, упору присівши, сидячи, лежачи на спині. Із зазначених положень зігнути ноги в колінах, узятися руками за гомілки, притиснути коліна до грудей і трохи розвести їх нарізно, щоб запобігти травмі.
Послідовність навчання:
1. Із стойки руки вгору швидко присісти, згрупуватися.
2. З положення сидячи швидко зігнути ноги і згрупуватися.
3. Лежачи на спині, швидко зігнути ноги і згрупуватися, продовжуючи лежати на спині.
4. Лежачи на спині, швидко згрупуватися вперед.
5. Лежачи на спині, швидко зігнути ноги і притиснути до грудей, одночасно перекатом назад зробити групування на лопатках.
Перекати
Перекати використовують як підготовчі вправи під час навчання перекидів; вони також виконують роль зв'язуючого елемента між різними вправами. Виконують їх уперед, назад, вліво, вправо.
Послідовність навчання:
1. З положення сидячи лягти на спину і перекотитися назад до положення лежачи на лопатках, носками ніг торкнутися підлоги за головою, зворотним рухом повернутись у вихідне положення.
2. З упору присівши в групуванні, сідаючи і послідовно торкаючись підлоги сідницями, спиною і лопатками, перекотитися назад до положення групування в стойці на лопатках і, не затримуючись, перекотитися вперед у вихідне положення.
3. З положення лежачи на спині перекотитися вліво (вправо) до положення лежачи на животі, і навпаки.
4. З упору стоячи на колінах легким поштовхом лівою рукою і ногою надати тілу рух вправо, м'яко перекотитися через сиину на лівий бік у групуванні і, не затримуючись, повернутись у вигідне положення (те саме в лівий бік).
5. Із стойки на колінах прогнутися якомога більше, подаючи таз уперед, надати тілу рух уперед, послідовно торкаючись мати стегнами, животом, опертися руками під час торкання грудьми. Сильно відштовхуючіись руками, повернутись у вихідне положення. Те саме, але без допомоги руками.
Перекиди
Перекид уперед з упору присівши. Спираючись виставленими вперед руками, відштовхнутися ногами, зігнути руки і, переносячи вагу тіла на них, нахилити голову на груди, спираючись лопатками, захопити гомілки, згрупуватись і виконати перекид.
4 3 2 1
Допомога. Однією рукою підтримувати за плече, другою підштовхнути під стегно.
Послідовність навчання:
1. Групування з різних вихідних положень.
2. Перекати з різних вихідних положень.
3. Перекид уперед з допомогою.
4. Перекид уперед самостійно.
Перекид назад з упору присівши. Нахилитися вперед, округлити спину, відштовхуючись руками, сісти і виконати перекат назад, поставити руки біля плечей долонями на підлогу, опустити йоги за голову, закінчити перекид групуванням на колінах або в присіді.
Послідовність навчання:
1. Навчитися групуватися з різних вихідних положень.
2. Добре засвоїти перекати вперед і назад.
3. Виконання перекиду з допомогою.
4. Самостійне виконання.
5. Звернути увагу на швидкий перехід через голову.
Перекиди в сторони. З упору, стоячи на колінах, легким поштовхом лівою рукою і ногою надати тілу рух вправо, м'яко перекотитися в групуванні через спину і лівий бік до вихідного положення. Перекиди в сторони виконують також з упору на передпліччях і колінах, з упору сидячи на п'ятках, з положення сидячи з нахилом уперед у праву і ліву сторони. Техніка виконання аналогічна до описаної вище.
Послідовність навчання:
1. Спочатку вивчити групування і перекати з різних вихідних положень.
2. Перекиди вперед у групуванні.
Щоб зробити перекид назад, глибоко присядь, розставивши ноги на ширину ступні. Згрупуйся, відхиляючись назад, сядь ближче до п'ят і швидко, легким поштовхом ніг перекотись на спину, руки швидко поклади на опору ближче до плечей; з опорою на руки перекинься через голову у вихідне положення.
АКРОБАТИЧНІ ВПРАВИ
Акробатика — самостійний вид спорту, проте акробатичні вправи використовують при тренуванні гімнастів, футболістів, борців тощо. Це тому, що акробатика розвиває спритність, стрибучість, відчуття простору і зусиль, які також потрібні іншим спортсменам.
Стійка на голові
Виконуючи стійку на голові, навчися самострахуванню: якщо тіло падає вперед, треба згрупуватись і зробити перекид, а не падати рівним тілом на спину. Це небезпечно.
Поради:
- точки дотику рук і голови утворюють рівносторонній трикутник;
- кисті рук мають бути на ширині плечей;
- великі пальці спрямовані один на одного, інші — назовні;
- голова впирається у підлогу верхньою частиною лоба;
- основна маса тіла припадає на руки;
- щоб допомогти зайняти потрібне положення, стань збоку від виконуючого стійку і підтримуй його за ноги.
Довгий перекид уперед
Довгий перекид уперед відрізняється від звичайного перекиду вперед значно більшою відстанню між пальцями ніг і кистями рук на початку вправи.
Довгий перекид вимагає також сміливості та координації рухів ніг і тулуба.
Коли навчишся добре його виконувати, можна ускладнити умови: довгий перекид з кроку, з напівприсіду.
Поради:
- не забувай нахиляти голову і притискати її до грудей;
- перекид закінчуй групуванням.
З'єднавши вивчені вправи разом, ти зможеш виконати акробатичну комбінацію:
довгий перекид уперед з кроку в упор присівши — перекатом назад,
стійка на лопатках – “міст” – перехід в упор присівши — перекид назад в упор стоячи, ноги нарізно — стрибок в основну стійку. Виконуючи довгий перекид уперед, відстань між пальцями ніг і кистями рук на початку вправ має бути щонайбільшою.
-Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Лазіння по канату у три прийоми. Рівновага (дівчата): зв'язки елементів вправ. Акробатика: комбінації елементів вправ (хлопці).Ходьба у повільному темпі.
МОДУЛЬ "БАСКЕТБОЛ"
Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я людини. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРІЗ. Чергування різних способів пересувань у нападі та захисті. Кидки м'яча однією рукою зверху з місця (хлопці) та двома руками від голови (дівчата). Рухлива гра «Хто більше влучить?» Вправи для запобігання плоскостопості.Інструкція т.б.№148.
Історія розвитку баскетболу в Україні. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Прискорення на 5 м із різних стартових положень за зоровим і звуковим сигналами. Ловіння та передачі м'яча однією рукою від плеча в парах. Кидки м'яча однією рукою зверху з місця (хлопці) та двома руками від голови (дівчата). Вправи на формування постави.
Історія розвитку українського баскетболу починається тільки після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Партія й уряд завжди приділяли велику увагу розвитку радянського фізкультурного руху. При профспілкових клубах, товариство «Динамо» і в армії почали організовуватися гуртки фізичної культури й секції, у тому числі й з баскетболу. В 1959 р. створюється Союз спортивних товариств і організацій СРСР. Головним завданням Союзу був подальший розвиток масової фізичної культури молоді. Того ж року створюються федерації з різних видів спорту. У шкільну програму з фізичної культури, поряд з легкою атлетикою й гімнастикою, були уведені баскетбол, волейбол і ручний м'яч. У шкільних секціях з баскетболу готувалися юні баскетболісти, які виступали в різних змаганнях. Більшість з них, досягли великої майстерності й стали чемпіонами Європи, світу й олімпійських ігор. Усього на восьми літніх і одних зимових Олімпійських іграх (1952– 1980 рр.) виступили 446 спортсменів з України. Вони представляли 27 міст. У18 з них були виховані олімпійські чемпіони. В Україні підготовлено 43 олімпійських чемпіони в індивідуальних змаганнях. Вони завоювали 61 особисту й 19 командних золотих нагород. Усього атлети Української РСР принесли радянському спорту 142 золоті олімпійські медалі. Виступаючи в складі збірної олімпійської команди країни, вихованці спортивних організацій України вигравали золоті медалі й з баскетболу.
Коли Україна в 1991 р. вийшла зі складу СРСР і стала незалежною, баскетбол теж здобув самостійність. Український баскетбол досяг у своєму розвитку нових вершин. Наші провідні баскетбольні клуби «Київ» і «Азов - маш» вийшли на міжнародну арену.
1) Стройові вправи;
2) Вправи на увагу;
3) Різні види ходьби, бігу, стрибків;
4) Загальнорозвиваючі, підготовчі, підвідні вправи;
Основна частина.
Пересування
Пересування баскетболіста по майданчику становить частину суцільної системи дій, спрямованих на виконання конкретних ігрових завдань. Для пересування по майданчику гравець використовує ходьбу, різні види бігу, стрибки, зупинки, повороти, за допомогою чого він має можливість своєчасно і правильно вибрати місце на майданчику, звільнитися від опіки суперника і вміти переміститися в потрібному напрямку для наступних техніко-тактичних дій. Чим більше вправ застосовує баскетболіст, в процесі самостійної підготовки, тим цікавішою і ефективнішою буде кожне заняття.
Тренувальні вправи без суперника застосовують для навчання і вдосконалення технічних прийомів та рухових дій гравця. Цей метод допомагає створити правильне уявлення про рухи та оволодіння основною структурою рухових навиків. Активне та свідоме ставлення до виконання завдань дає змогу баскетболісту аналізувати свої дії, контролювати їх з м'ячем та без м'яча. Систематичне застосування методу тренування без суперника сприяє поліпшенню техніки рухів гравця з м'ячем та без м'яча, вдосконаленню м'язового чуття та координації рухів, чутливості аналізаторів, розвиває якості, потрібні баскетболісту при індивідуальних діях у процесі гри.
Вправи без партнера:
1. Звичайний біг 5–6 м, потім ривок 45 м тощо. Після 7–8 спроб відпочинок З0–40 сек. і знову повторити комплекс.
2. 5–6 стрибків з діставанням щита, після чого ривок :до середньої лінії.
3. Біг зі зміною напрямку в межах поля.
4. Рівномірний біг з зупинками і поворотами.
5. Біг на місці з максимальною частотою кроків та наступним ривком, зупинкою і поворотом.
6. Пересування в межах поля обличчям вперед, спиною, боком, приставними кроками.
7. З середини площадки біг у напрямку корзини, стрибок у русі з діставанням щита – кільця, приземлення {на обидві ноги і ривок 3–4 м до бокової лінії. При використанні тренувальних вправ з партнером вивчають і вдосконалюють усі технічні прийоми гри: баскетболіст вчиться усвідомлювати доцільність визначених дій, погоджує свої дії з діями партнера, а змагальний характер при виконанні вправ із застосуванням цього методу підвищує напруженість тренувального процесу.
Вправи з партнером:
1. На одній половині поля гравці ловлять один одного. При цьому доцільно частіше виконувати зупинки, обманні рухи, зміцнюючи напрям і ритм бігу і намагаючись менше бігти по прямій.
2. Гравці обличчями один до одного перебувають в центрі майданчика біля середньої лінії, на якій .лежить м'яч. За сигналом баскетболісти розпочинають біг до лінії штрафних кидків протилежних сторін поля спиною, вперед, від штрафної лінії до лицьової правим боком, у зворотному напрямку від лицьової до штрафної лівим боком, від лінії штрафного кидка до центра майданчика ривок. Завдання – якнайшвидше оволодіти м'ячем.
3. Один гравець пересувається по майданчику в різних напрямах, якомога частіше змінює ритм і напрям, а другий пересувається приставними кроками спиною вперед, втримуючи постійний інтервал між собою.
Гравці змагаються в швидкості пересування від лицьової до лицьової лінії. Біг вперед – звичайний біг, у зворотному напрямку в першому та другому випадках – боком, в третьому випадку – спиною вперед.
Тренування з умовним суперником (макет, стояк, підвісні м'ячі) використовують для розвитку уміння точно визначати відстань до суперника. При цьому збільшується вимогливість до точності руху та дії зорового аналізатора.
Заключна частина.
Привести організм у стан відносного покою.
Правила гри[ред. | ред. код]
.svg)
Перші правила гри в баскетбол сформулював американець Джеймс Нейсміт. Вони складалися лише з 13 пунктів. З часом баскетбол змінювався, змін вимагали і правила. Перші міжнародні правила гри прийняті 1932 року на першому конгресі ФІБА, після цього вони багаторазово коректувалися і змінювалися, останні значні зміни внесені 1998 і 2004 року. З 2004 року правила гри залишаються незмінними. Правила гри дещо відрізняються в НБА і чемпіонатах, що проводяться під егідою ФІБА (Чемпіонати світу, Олімпійські ігри, Чемпіонати континентів, міжнародні та національні першості європейських клубів).
В баскетбол грають дві команди, зазвичай по дванадцять осіб (як чоловіки, так і жінки), від кожної з яких на майданчику одночасно діють п'ять гравців. Мета кожної команди в баскетболі — закинути баскетбольний м'яч у кошик суперника і перешкодити іншій команді опанувати м'ячем і закинути його в кошик своєї команди. М'ячем грають тільки руками. Бігти з м'ячем, не ударяючи їм в підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком — порушення. Випадкове ж зіткнення або торкання м'яча стопою або ногою не є порушенням.
Переможцем в баскетболі стає команда, яка після закінчення ігрового часу набрала більшу кількість очок. При рівному рахунку після закінчення основного часу матчу призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу), у разі, якщо і після його закінчення рахунок буде рівним, призначається другий, третій овертайм і т. д., до тих пір, поки не буде виявлений переможець матчу.
За одне влучення м'яча в кільце може бути зарахована різна кількість очок:
- 1 очко — кидок зі штрафної лінії;
- 2 очки — кидок з середньої або близької дистанції (ближче триочкової лінії);
- 3 очки — кидок з-за триочкової лінії на відстані 6 м 75 см (7 м 24 см в Національній баскетбольній асоціації);
Гра офіційно починається спірним кидком в центральному колі, коли м'яч правильно відбитий одним з гравців. Матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (дванадцять хвилин в Національної баскетбольної асоціації) з перервами по дві хвилини. Тривалість перерви між другою і третьою чвертями гри — п'ятнадцять хвилин. Після великої перерви команди повинні помінятися кошиками.
Гра може відбуватися на відкритому майданчику і в залі висотою не менше 7 м. Розмір поля — 28×15 м. Баскетбольні (стритбольні) щит, кільце, опори. Щит розміром 180х105 см від стійки. Від нижнього краю щита до підлоги чи ґрунту повинно бути 275 см. Кошик — це металеве кільце, обтягнуте сіткою без дна. Він кріпиться на відстані 0,31 м від нижнього обріза щита. Баскетбольний м'яч. Встановлена стандартами ФІБА для чоловічих змагань окружність баскетбольного м'яча — 74,9-78 см, маса — 567—650 г (для жіночих відповідно 72,4-73,7 см і 510—567 г).
Порушення[ред. | ред. код]
- Аут — м'яч вийшов за межі ігрового майданчика.
- Пробіжка — гравець, який контролює «живий» м'яч, здійснює переміщення ніг понад обмеження, встановлене правилами.
- Порушення ведення м'яча, що включає в себе проніс м'яча, подвійне ведення.
- Три секунди — гравець нападу перебуває в зоні штрафного кидка більше ніж три секунди у той час, коли його команда володіє м'ячем у зоні нападу.
- П'ять секунд — гравець при виконанні вкидання не розлучається з м'ячем впродовж п'яти секунд.
- Вісім секунд — команда, що володіє м'ячем із зони захисту не вивела його в зону нападу за вісім секунд.
- 24 секунди — команда володіла м'ячем понад 24 секунди. Тоді м'яч віддається команді суперника.
- Опікуваний гравець — гравець тримає м'яч більше п'яти секунд, у той час як суперник його щільно опікає.
- Порушення повернення м'яча в зону захисту — команда, що володіє м'ячем у зоні нападу, перевела його в зону захисту.
Фоли[ред. | ред. код]
Фол в баскетболі — недотримання правил, викликане персональним контактом або неспортивною поведінкою. Серед видів фолів є такі як:
- персональний;
- технічний;
- неспортивний;
- дискваліфікуючий.
Гравець, який отримав 5 фолів (6 фолів у НБА) в матчі повинен покинути ігровий майданчик і не може брати участь у матчі (але при цьому йому дозволяється залишитися на лаві запасних). Гравець, що отримав дискваліфікуючий фол, повинен залишити місце проведення матчу (гравцеві не дозволяється залишитися на лаві запасних).
Тренер дискваліфікується, якщо:
- він зробить 2 технічних фоли;
- офіційна особа команди або запасний гравець здійснять 3 технічних фоли;
- тренер здійснить 1 технічний фол, і офіційна особа команди або запасний гравець здійснять 2 технічних фоли.
- порушується заборона нецензурної лайки і образ.
Кожен фол йде в рахунок командних фолів, за винятком технічного фолу, отриманого тренером, офіційною особою команди чи гравцем на лавці запасних.
Структура баскетбольних змагань[ред. | ред. код]
На зорі свого становлення, баскетбольні турніри виникали спорадично й були нетривалими. Більшість проводилася на батьківщині баскетболу — Північній Америці. Перебравшись до Азії та Європи, в баскетбол більше грали на виставкових іграх чи аматорських турнірах. Згодом адміністративним локомотивом стала Європа, адже все частіше почали змагатися команди із різних країн та й побільшало їх. Відтак в 1920-тих роках починають активно створюватися національні федерації баскетболу, які й почали влаштовувати перші офіційні міжнародні зустрічі.
Суттєвим поштовхом у визнанні та розвитку баскетболу став 1935 рік, коли Міжнародний олімпійський комітет виніс рішення про визнання баскетболу олімпійським видом спорту. І уже в 1936 році він з'являється в програмі Олімпійських ігор в Берліні.
Змагання під егідою ФІБА[ред. | ред. код]
Після того, як перші 11 асоціацій в 1932 році утворили ФІБА, вони постановили, передусім, курирувати і надавати підтримку офіційним міжнародним першостям, турнірам. Першим великим змаганням під егідою ФІБА вважається 1-й чемпіонат Європи, що відбувся в Женеві в 1935 році. Потім був перший офіційний баскетбольний турнір в рамках Олімпійських ігор 1936 року в Берліні.
Після другої світової війни, баскетбол почав знову набирати обороти, а міжнародні асоціації (національні асоціації, ФІБА та Олімпійські комітети) тому сприяти. Так починаючи з 1950 року, зачали регулярний чемпіонат світу з баскетболу серед чоловіків, а з 1953 року в цьому змаганні починають брати участь і жінки. Тепер ці два турніри проводяться незалежно один від одного, з інтервалом раз на чотири роки.
Під егідою ФІБА також проходять континентальні першості на всіх п'яти континентах планети. Окрема складова роботи ФІБА — підтримка дитячо-юнацького руху, відтак вони опікуються юніорськими (до 18 років) і юнацькими (до 20 років) першостями континентів, які проводяться виключно в країнах Америки, Африки і Європи.
Починаючи з 1936 року, баскетбольні турніри постійно входять в програму Літніх Олімпійських ігор. Організацією та проведенням таких турніром займаються країна організатор Олімпійських ігор, а також в рівній мірі ФІБА і МОК.
Під егідою ФІБА, з 1972 року по 2002 рік, проводився популярний в Європі міжнародний турнір — Кубок Ронкетті, з 2003 року - Жіночий Єврокубок (FIBA EuroCup Women).
Загалом, баскетбольний турнір на Олімпійських іграх, під егідою ФІБА, проводиться у високосні роки. У проміжках між ними відбуваються: чемпіонати світу (парні роки) та чемпіонати континентів (непарні роки).
Важливим фактором для розвитку баскетболу стали клубні змагання та турніри, яким на найвищому рівні надає підтримку ФІБА. Так в Європі широкою популярністю користуються розіграші кубка європейських чемпіонів (беруть участь чемпіони національних першостей), Кубка володарів кубків (другі команди чемпіонатів країн або володарі кубка) і багато інших змагань.
Національні змагання[ред. | ред. код]
Баскетбольна інфраструктура[ред. | ред. код]
Спершу, на початку ХХ століття ручні ігри з м'ячем розглядалися, як розважальна частина сезонних видів спорту олімпійської програми. Зокрема, легкоатлети займалися обраним ними видом спорту в літні місяці, а взимку, в умовах залу, підтримували спортивну форму різноманітними іграми в м'яч. На цій підставі Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ) створила комісію для контролю за ручними іграми з м'ячем. В 1928 році на базі цієї комісії створюється Міжнародна аматорська федерація гандболу (МАГФ). Зважаючи на суттєві історичні особливості у розвитку та прогресуючу популярність гри «каучуковим м'ячем», відповідно вибудувалася доволі уніфікована[23] спортивна інфраструктура та ієрархія в цьому виді спорту.
Баскетбольна структура (управління)[ред. | ред. код]
Громіздка міжнародна організація, яка об'єднувала кілька самостійних видів спорту, не могла повною мірою сприяти розвитку баскетболу[24]. Зростання кількості баскетболістів та численні турніри й ігри у різних країнах призвели до утворення, з 1919 року, в ряді країн національних баскетбольних федерацій.
Це й спонукало спортивних ентузіастів на чолі з Елмері Бері (США) до скликання першої баскетбольної конференції. 18 червня 1932 року в Женеву з'їхалися представники 11 країн і утворили Міжнародну федерацію баскетболу, яка би координувала чимало розрізнених подій довкола баскетболу, який з кожним роком набирав оборотів і ставав чимраз популярнішим. Того ж року на першу установчу нараду зібралися представники восьми національних комітетів баскетболу — Аргентини, Греції, Італії, Латвії, Португалії, Румунії, Чехословаччини та Швейцарії, які і виробили загальні принципи міжнародного баскетбольного руху. Під головуванням Елмері Бері було прийнято рішення затвердити статут нової федерації і основні принципи роботи; виробити єдині міжнародні правила; курирувати і надавати підтримку офіційним міжнародним першостям, турнірам, зустрічам аматорських команд, допомагати національним федераціям у розвитку баскетболу.
На перших порах американці сторонилися асоціації, намагаючись доводити свої пріоритети тим, що вони, зачинателі баскетболу, мають свій погляд на всі міжнародні процеси. До того ж вони мали уже доволі розвинуту баскетбольну інфраструктуру, яка не мала наміру, на перших порах, інтегруватися в щойно народжену світову мережу. З роками, баскетбол захопив усі країни світу, американська асоціація також долучилася до його розвитку, що ще більше вплинуло на його популярність.
Організація, яка об'єднує всі національні баскетбольні федерації, і визначає основні напрямки розвитку світового баскетболу, має назву Міжнародна федерація баскетбольних асоціацій[25]. Ця організація, штаб-квартира якої знаходиться у швейцарському місті Женева, проводить Чемпіонати світу з баскетболу, а також ряд інших міжнародних змагань. Головним виконавчим органом ФІБА є конгрес, який проводиться раз на 4 роки. У проміжку між конгресами керівним органом є центральне бюро, що наділене повноваженнями конгресу, яке збирається раз на 2 роки. Між сесіями центрального бюро його функції виконує виконавча комісія в складі 7 осіб.
Якщо зачинателями було лише 11 асоціацій, то вже 1948 року членами ФІБА стали 50 країн. А в день свого 50-річчя (1985 рік) ФІБА об'єднувала 157 країн на п'яти континентах і понад 100 мільйонів баскетболістів. Важливим фактором став розширений конгрес ФІБА 1989 року, що відбувся в Мюнхені, який прийняв рішення, про допуск професійних баскетболістів у всі змагання, які організовує ФІБА, в тому числі й Олімпійські ігри.
7 клас. Модуль «Легка атлетика»
Вправа 1
Вихідне положення: стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба.
Ходьба на місці з прискоренням. (вправу виконуємо 1 хвилину)
Вправа 2
Вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей, кисті рук торкаються плечей.
На вдиху витягнути руки в сторони і прогнутися.
На видиху повернутися у вихідне положення.
(вправу повторюємо повільно 6-8 разів).
помірному темпі).
Вправа 4
Вихідне положення: стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба.
На видиху пружинно присісти і торкнутися підлоги руками 3 рази.
На вдиху прийняти вихідне положення. (виконуємо вправу швидко 8-10 разів)
Вправа 5
Вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей, руки вздовж тулуба.
На вдиху нахилитися в праву сторону і одночасно опустити ковзаючим рухом по тулубу праву руку вниз, а ліву — підняти вгору. На видиху повернутися у вихідне положення.
Те саме виконати в іншу сторону. (повторюємо вправу в помірному темпі 8-10 разів)
Вправа 6
Вихідне положення: стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба.
На вдиху відвести праву ногу назад і поставити на носок, одночасно піднімаючи руки вгору. На видиху зробити мах правою ногою вперед, одночасно витягуючи вперед руки і торкаючись стопи. На вдиху зробити мах правою ногою назад і підняти руки вгору.
Вправа 7
Вихідне положення: стоячи, ноги широко розставлені, руки вздовж тулуба.
На видиху пружинно нахилитися 3 рази вперед, одночасно торкаючись підлоги. На вдиху прийняти вихідне положення.
Вправа 8
Вихідне положення: горизонтальне положення з упором на паралельно поставлені долоні витягнутих рук і пальці стоп.
Зігнути руки в ліктях під прямим кутом. Прийняти вихідне положення. (виконати вправу 6-10 разів)
Вправа 9
Вихідне положення: стоячи, ноги широко розставлені, руки на поясі.
Стрибнути і звести ноги разом. Стрибнути і розвести ноги. (повторити вправу 15-20 разів, дихання довільне)
Ця гімнастика дає більший ефект у поєднанні з бігом, плаванням, спортивними рухливими іграми на свіжому повітрі. Якщо дуже слабо розвинені м’язи плечового поясу або ніг, то можна поступово збільшити число повторів цих вправ. Для зміцнення м’язів ніг і тренування серцево-судинної системи, а значить сили і витривалості, рекомендується біг.
Головне, займатися регулярно і дотримуватися всіх рекомендацій. Також слід відрегулювати харчування.
ЗРАЗКОВІ ВПРАВИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОВОЛОДІННЯ ТЕХНІКОЮ МЕТАННЯ МАЛОГО М'ЯЧА. Спеціальні вправи :
- 1) Метання малого м'яча в орієнтир відведеної назад рукою (в предфі- ному моменті) з подальшою ловом м'яча;
- 2) Те саме, але стоячи в 1-2-3 і більш кроках від лінії метання з просуванням вперед;
- 3) Те саме, але з більш потужним фінальним зусиллям;
- 4) Те саме, але з набіганням на лінію метання (довільно);
- 5) Метання малого м'яча з 2-3 кроків розбігу з послідовним виконанням перелічених вище завдань;
- 6) те саме, але зробити «накат» (натиск) в розбігу на стіну, вкласти в фінальне зусилля всю міць, щоб м'яч полетів з великою силою і але правильної траєкторії;
- 7) метання зі змагальним завданням - якомога далі з відскоком від стіни.
- В цілому метання м'яча в стіну дозволяє удосконалюватися в правильній техніці метання, сприяє самоконтролю учнів, оцінці результативності своєї роботи. Метаючи м'яч біля стіни, можна домогтися правильного кута його вильоту, сили кидка, правильного відскоку м'яча від орієнтиру. Але це ще не метання на дальність з розбігу. Тому, продовжуючи працювати над закріпленням техніки, можна перейти до навчання метання в стіну на дальність відскоку м'яча.
- 1. Метання малого м'яча в ціль (щит-мішень) з фронтальної стійки і В.П. ліва нога попереду.
- 2. Метання малого м'яча з відстані 6 м в щит на дальність відскоку.
- 3. Метання малого м'яча в певну зону.
- 4. Метання малого м'яча на дальність з різних (раніше вивчених) вихідних положень.
- 5. У парах.Імітація початку фінального зусилля.Метаючий знаходиться в в.п.для метання з місця, стоячи боком в напрямку метання, рука відведена назад і випрямлена. Партнер, стоячи збоку-позаду, тримає метающего правою рукою за кисть, лівої, впираючись в лопатку, підшт парах. Імітація початку фінального зусилля. Рух починається з поворотом правої ноги п'ятою назовні з подальшим її розгинанням, просуванням тазу вперед палеву ногу і просуванням грудио вперед вгору. Одночасно з цим рука згинається в ліктьовому суглобі. Партнер, притримуючи кисть, допомагає зігнути в потрібному напрямку руку в ліктьовому суглобі, дає відчути роботу м'язів в цьому положенні.
- 6. Метання малого м'яча стоячи боком в напрямку метання. Перед виконанням кидка 1-2 рази зімітувати початок фінального зусилля і після повернення в В.П. виконати кидок.
- 7. Метання малого м'яча з місця стоячи боком в напрямку метання в коридор шириною 10 м.
- 8. Імітація постановки лівої ноги і захоплення снаряда при виконанні кроку для виконання метання.
- 9. Метання малого м'яча з одного кроку. Вправа виконують в парах. Партнери знаходяться один від одного на відстані, що забезпечує ловлю м'яча після відскоку від землі.
- 10. Метання малого м'яча з одного кроку на дальність в коридор шириною 10 м. Проводиться у вигляді змагання, з оголошенням результатів, надаючи кожному учню три спроби.
Які види входять в розділ легка атлетика?
У якому виді легкої атлетики, є вимоги переважно прояву сили, гнучкості, стрибучості, координаційних здібностей?
Довжина планки для стрибків у висоту становить:
Ширина доріжки для розгону у стрибках у довжину з розбігу та потрійному стрибку становить
Мінімальна довжина доріжки для розгону у стрибках у довжину та потрійному стрибку становить
Як називається місце відштовхування у стрибках у довжину, потрійному стрибку?
Ширина бруска, що є місцем відштовхування у стрибках у довжину з розбігу та потрійному стрибку, становить?
Що означає піднятий суддею білий прапорець?
У стрибках у довжину з розбігу чи потрійному стрибку спортсмену для виконання спроби надається
Що таке «Положення про змагання»?
Якщо спортсмен виконавши стрибок не заступив планку, то суддя
Як називається третя частина стрибка у довжину?
Що є визначенням легкої атлетики?
Основний документ, який регламентує всі умови проведення даного змагання- це:
Які види легкої атлетики відносяться до циклічних
МОДУЛЬ Гімнастика
Вимоги безпеки під час проведення занять із гімнастики:
1. Гімнастичний зал має бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають із вимог навчальної програми.
2. Обладнання необхідно розміщувати так, щоб навколо кожного гімнастичного приладу була безпечна зона, визначена Правилами проведення змагань зі спортивної гімнастики, затвердженими Федерацією спортивної гімнастики України.
3. Для запобігання травматизму під час занять із гімнастики слід дотримуватись таких вимог:
• виконувати гімнастичні вправи на приладах тільки в присутності вчителя або його помічника;
• укладати гімнастичні мати так, щоб їх поверхня була рівною;
• важкі гімнастичні прилади необхідно перевозити за допомогою спеціальних пристроїв і візків;
• складні елементи і вправи слід виконувати тільки за допомогою страхування, застосовуючи методи і способи страхування відповідно до вправи;
• змінювати висоту брусів, піднімаючи одночасно два кінці жер дини;
• висовувати ніжки в стрибкових приладах по черзі з кожного боку, нахиливши прилад.
4. Під час занять у гімнастичному залі для змащення рук треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання.
5. Під час виконання учнями гімнастичних вправ потоком (один за одним) слід дотримуватися необхідних інтервалів, визначених Правилами проведення змагань із гімнастики.
Основні переваги і причини, щоб робити стійку на руках:
- Один з найбільш вражаючих трюків, який демонструє високий рівень фізичної підготовки.
- Розвиває майже всі м’язи верхньої частини тіла.
- Створює гнучкі і міцні плечі, м’язи , спину.
- Одночасно поєднує динамічне і статичне навантаження, даючи максимальну підготовку при виконанні елементу.
- Зміцнює та фіксує хребет м’язи, і є відмінною профілактикою міжхребцевих гриж і протрузій (тільки при грамотному підході і не в період загострення проблем з дисками).
- Розвиває відчуття рівноваги і балансу.
Вправа майже не має недоліків, за винятком деяких особливостей:
- Технічно стійка на руках відноситься до дуже складних вправ. Тому для її освоєння вимагається високий рівень підготовки.
- Вправа може бути травмонебезпечна для плечей і спини (при недостатньому опануванні техніки).
Також умовним недоліком можна вважати багатоступеневе навчання. Щоб навчитися стояти на руках необхідно виконувати ряд вправ для зміцнення деяких м’язів, а також поступово ускладнювати техніку, від самого легкого рівня до моменту, коли вдасться зробити стійку на руках у класичному варіанті.
Які м’язи працюють при стійці на руках
Перед тим, як навчитися стійці на руках, необхідно розуміти, які м’язи працюють під час виконання елементу. Це дозволить підтягти слабкі та лімітуючі м’язові групи і зміцнити основні.
В динаміці задіюються:
- Дельти – передні і середні пучки.
- Трицепс.
- Великий грудний м’яз.
- Трапецієвидна.
У статичному режимі працюють:
- Розгиначі хребта.
- Сідничні.
- М’язи кора.
- Передпліччя.
В цілому, щоб стояти на руках необхідно включати майже всі м’язи тіла, бо цей рух відноситься до числа найбільш складних гімнастичних елементів.
Як навчитися стояти на руках
Існує два шляхи, щоб навчитися виконувати стійку на руках:
- прогресувати від найпростішої техніки до найбільш складного варіанта;
- або зміцнювати м’язи з допомогою підсобних (підвідних) вправ.
Перший шлях більш тривалий і рівномірний. Для цього використовуються техніки виконання стійки на руках з наростаючою складністю:
- Віджимання від підлоги.
- Часткова стійка на тумбі (руки опущені на підлогу).
- Повна або часткова стійка на голові біля стіни (з підстраховкою рук).
Підвідні вправи
Варіант з підвідними вправами передбачає виконання ряду рухів:
- Жим штанги лежачи (або віджимання).
- Армійський жим стоячи.
- Жим гантель сидячи (або жим Арнольда).
- Станова тяга.
- Підйоми рук перед собою і в сторони в положенні стоячи.
- Гіперекстензія.
- Вправи на прес.
- https://youtu.be/YWWIg4fnYHQ Переглянути відео.
1. У якому році було засноване спортивне об'єднання FIG (Міжнародна федерація гімнастики)?
2. Нагороди якого гатунку здобула чоловіча збірна команда України зі спортивної гімнастики на Олімпійських іграх у м. Атланті (США, 1996)?
3. У якому році була офіційно зареєстрована Українська федерація гімнастики (УФГ)?
4. Меморіал увіковічнення пам'яті якого видатного гімнаста проводиться у м. Херсон?
5. У якому місті проводиться міжнародний спортивний фестиваль «Золота Лілія?
6. Яка українська гімнастка виборола 18 медалей на Олімпійських іграх?
Стрибки у довжину відносяться до якого виду спорту?
Стрибки у довжину відносяться до?
До горизонтальних стрибків відносяться
Стрибок в довжину з розбігу складається з
яких фаз?
За рахунок яких рухів підсилюється відштовхування у стрибках:
Який вид стрибка у шкільній програмі вивчають першим?
Чого в першу чергу потрібно дотримуватися перед виконанням стрибку у довжину з розбігу?
Яка фаза є найнебезпечнішою під час виконання стрибку удовжину з розбігу?
Приземлення під час стрибку у довжину з розбігу потрібно робити...?
на прямі ноги
на напівзігнуті ноги
в упорі присівши викинувші ноги вперед
Тести з метання малого мяча на дальність з розбігу.
Як називається цей вид спорту?
Який крок застосовують при виконанні метання м’яча з розбігу?
Як виконується метання малого м'яча?
Які види бувають метання?
Якої ширини сектор метання?
З якою точністю вимірюється результат в метанні?
Як називається місце для метання спортивних снарядів?
Скільки спроб надається в метанні м'яча?
Коли не зараховується спроба в метанні м'яча?
Яка вага м'яча для метання?
Правила загартовування холодовими та тепловими процедурами. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Перетягування каната. Стрибки зі скакалкою. Лазіння по канату у два прийоми (хлопці). Рівновага (дівчата): комбінація елементів вправ. Вправи на формування постави. Інструкція т.б.№132
Інструкція техніки безпеки під час занять гімнастикою І. Загальні положення 1.1. Уроки фізкультури необхідно проводити в добре провітрюваних спортивних залах. 1.2. Зал повинен бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми. 1.3. Займатись на гімнастичних приладах (снарядах) дозволяється лише в присутності вчителя.
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лавами. Опорний стрибок через гімнастичного козла способом «зігнувши ноги». Лазіння по канату у два прийоми (хлопці). Рівновага (дівчата): комбінація елементів вправ. Акробатика: комбінація елементів вправ. Вправи для розвитку гнучкості.
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лавами. Вправи для розвитку сили. Опорний стрибок через гімнастичного козла способом «зігнувши ноги». Лазіння по канату у два прийоми (хлопці). Рівновага (дівчата): комбінація елементів вправ. Акробатика: комбінація елементів вправ. Біг у чергуванні з ходьбою.
КОМБІНАЦІЇ ВПРАВ ДЛЯ ДІВЧАТОК
1. Кроком лівої рівновага; випад правої руки в сторону; перекид уперед поштовхом однієї в сід і нахил уперед; перекид назад в упор присівши; стрибок угору з поворотом кругом.
2. Перекид уперед у сід з нахилом, руки в сторони; перекатом назад стійка на лопатках; перекатом уперед лягти й «міст»; поворот в упор присівши, основне положення.
Рівновага на одній нозі
Одним із важливих елементів в акробатичних вправах є рівновага на одній нозі. Рівновага – це положення, при якому учень стоїть на одній нозі, нахилившись уперед, піднявши іншу ногу назад до відказу й руки в сторони.
Для прийняття рівноваги з основної стійки відвести одну ногу максимально назад і трохи прогнутися.
Послідовність навчання:
1. Стоячи обличчям до гімнастичної стінки махи однією ногою назад.
2. Рівновага стоячи боком біля гімнастичної стінки.
3. Рівновага самостійно. Утримувати рівновагу 3–4 с.
Страховка: стоячи збоку ноги, яку відводять назад, однією рукою підтримувати під плече, іншою під стегно.
«Міст» нахилом назад(дівчатка)
Виконують зі стійки ноги нарізно, руки вгору. Нахиляючись назад, сильно подати таз уперед і повільно опуститися в положення «міст». При опусканні голову нахилити назад до відказу.
Послідовність навчання:
Стоячи спиною до гімнастичної стінки на відстані півкроку, нахил назад із захватом руками за рейку.
Стійка на лопатках
Перекотившись назад і торкнувшись лопатками підлоги, упертися руками в поперек і випрямити тіло так, щоб тулуб і ноги були на одній прямій.
Послідовність навчання:
З упору сидячи позаду перекатом назад згинаючи ноги стійка на лопатках зігнувши ноги.
Те саме, тільки розігнувши ноги стійка на лопатках – тримати.
З упору сидячи позаду перекатом назад стійка на лопатках.
З упору присівши перекатом назад стійка на лопатках.
Переворот убік
Зі стійки за напрямком руху підняти руки вперед – угору долонями вперед і зробити крок тією ногою, в який бік виконується переворот,потім, нахиляючись уперед, спертися об підлогу однойменною рукою (якщо переворот виконується вліво, то лівою рукою) в цей самий бік на відстані кроку від поштовхової ноги й махом однієї та поштовхом іншої вийти в стійку на руках ноги нарізно. Відштовхнувшись по черзі руками, стати в стійку ноги нарізно, у сторони 
При виконанні перевороту учні не повинні згинати тазостегнові суглоби, поєднувати й розслаблювати ноги, а також опускати голову. На початку опанування руху вправу слід виконувати з допомогою та страховкою (підтримуючи біля колін, за поперек).
Юнаки
Опорний стрибок «ноги нарізно» через гімнастичного козла в довжину
(висота 100 – 115 – 120 см)
З розбігу, настрибнувши на місток, відштовхнутись ногами, в польоті підняти таз і зробити енергійний поштовх руками від козла, одночасно подаючи плечі вперед; в момент поштовху розвести ноги в сторони, випрямитися в тазо-гомілкових суглобах до положення злегка вигнутого тулуба.
Послідовність навчання:
а) стрибок на місці і в русі з розведенням ніг в сторони;
б) із положення упору лежачи відштовхуватись носками, розводячи ноги в сторони;
в) стрибки через козла з поступовим відсуванням містка.
Страховка: стояти попереду снаряда біля місця приземлення і притримувати учня під груди і вище ліктя.
Дівчата
Стрибок "зігнувши ноги" через коня в ширину. Техніка виконання розбігу, настрибування на місток, поштовху ногами і польоту на снаряд аналогічна техніці виконання тих самих фаз в стрибку " ноги нарізно". При стрибку на снаряд учениця тримає ноги прямими. З постановкою рук на прилад починається згинання ніг в колінних суглобах. Раннє згинання ніг в колінних суглобах дещо полегшує виконання стрибка, але значно понижує його видовищність. Закінчивши поштовх руками, учениця починає розгинання, піднімаючи плечі і руки вгору і опускаючи ноги.
Навчання:
а) опираючись руками об гімнастичну стінку (прямі руки на рівні плечей), стрибки на місці, згинаючи ноги. При виконанні вправи таз піднімати по можливості вище, групуватися щільно, ноги не розводити;
б) із упору лежачи поштовхом ніг перейти в упор присівши( в упорі присівши ноги разом, носки доходять до лінії рук, коліна біля грудей);
в)із упору присівши встати, руки вгору - назовні; потім прийняти положення приземлення з послідуючим випрямленням в основну стійку;
г) стрибок зігнувши ноги з наступним розгинанням (плечі назад не відводити) з різних стрибкових снарядів;
д) з розбігу вскок в упор присівши на коня і зіскок зігнувши ноги з наступним розгинанням. Стрибок "зігнувши ноги" через коня можна ускладнити, відсуваючи місток від снаряда, збільшуючи висоту перешкоди, пропонуючи стрибок через мотузку, що протягнута перед або за снарядом.
Якщо учениця допускає помилки в техніці, її недоцільно продовжувати виконувати стрибок, треба перейти на підвідні вправи, щоб відпрацювати окремі фази стрибка.
Страховка: притримувати ученицю за руку вище ліктя або під спину.
Дівчата
Стрибки зі скакалкою на швидкість та витривалість
Вправи з скакалкою є цінним засобом виховання спритності, відчуття просторових параметрів, розвитку стрибучості і зміцнення серцево-судинної та дихальної систем. Їх поділяють на вправи з короткою і довгою скакалкою. Довжина короткої скакалки – 2-2,5 м, довгої – 4-5 м. Необхідний розмір скакалки визначається наступним чином: в стійці ноги нарізно скакалка натягується до пахових впадин. Найбільш характерними рухами скакалки є стрибки через неї. Обертання скакалки здійснюється кистями рук при відносно жорсткій фіксації в ліктьових суглобах.
Методичні поради щодо використання вправи із скакалкою
1. Вправи з скакалкою дають велике навантаження на серцево-судинну і дихальну системи, а тому потребують правильного дозування (зміною кількості стрибків і вихідних положень, зміною темпу стрибків і додатковими рухами руками, ногами та тулубом).
2. Після стрибків треба давати відпочинок у вигляді ходьби, вправ на увагу, на розслаблення тощо.
3. Стрибки через скакалку слід виконувати м'яко на носках, а скакалку обертати кистями і передпліччями.
4. Для виконання вправ з короткою скакалкою учнів шикують у коло або в колони. При цьому інтервал і дистанція мають бути достатньо великими, щоб учні не заважали один одному.
5. Для зручності виконання вправ з короткою скакалкою треба правильно визначити її довжину. Для цього учень стає обома ногами (ноги на ширині плечей) на середню частину скакалки, кінці скакалки в руках, зігнутих під прямим кутом, лікті притиснуті до боків.
Різновиди ходьби та бігу. Елементи ритмічної, художньої гімнастики. Опорний стрибок через гімнастичного козла способом «зігнувши ноги». Лазіння по канату у два прийоми (хлопці). Рівновага (дівчата): комбінація елементів вправ.Акробатика: комбінація елементів вправ. Біг у повільному темпі.
ЛАЗІННЯ
Лазіння по канату в 2 і 3 прийоми
Найбільш простий спосіб - лазіння по канату в три прийоми. Виконується лазіння по канату в 3 прийоми наступним чином: перший прийом - з вису, згинаючи ноги, підтягнути коліна до грудей і захватити канат підйомами ніг схресно і колінами; другий прийом - згинаючи руки випрямитися (канат міцно затиснути ногами); третій прийом - зберігаючи захват каната ногами, почергово перехоплювати руками вгору.
Послідовність навчання:
1. вис на канаті з захватом каната схресно підйомами ніг;
2. виконавши перший прийом і міцно захвативши ногами канат, розігнути ноги і зігнути руки, повернутися у вихідне положення. Те саме, почергово перехоплюючи руками вниз до рівня лиця і потім почергово вгору.
3. З вису стоячи виконати перший, другий і третій прийоми лазіння (один цикл рухів) і, перехоплюючи почергово руками, опуститися вниз. Спуск «ковзанням» недопустимий.
Лазіння по канату в два прийоми, виконується наступним чином: перший прийом - з вису на правій (лівій), ліва (права) хватом за канат на рівні підбородка, ноги зігнуті вперед (коліна якомога вище) захватити канат підйомами і коліньми ніг (так само, як при лазінні в три прийоми). Другий прийом - розгинаючи ноги, ніби відштовхуючись, перехопити ліву (праву) руку, згинаючи праву (ліву).
Юнаки
ТЕСТИ
Для того щоб виконати вправу "лазіння по канату" обов’язково треба:
Які м’язи рук в основному працюють під час підйому вгору на канаті?
При виконанні першого прийому в "лазінні по канату" більше в основному працюють:
При виконанні другого прийому в "лазінні по канату" більше в основному працюють :
При виконанні вправи "лазіння по канату" без допомоги ніг відстань між руками для новаків повина бути?
Щоб опуститися вниз на канаті потрібно?
Ногами триматися за канат, розслабити кисті та швидко опускатися.
Модуль "БАСКЕТБОЛ"
Допомога при обмороженні та опіках. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Поєднання різних способів пересування, зупинок, стійок із технічними прийомами нападу та захисту. Асинхронне ведення м'яча без зорового контролю. Естафета. Ходьба у повільному темпі.Інструкція т.б.№148(повтор)
Тестове завдання:
Де зародилася гра «Баскетбол»?
Баскетбол це гра командна?
Скільки гравців в баскетбольній команді?
Виберіть технічні прийоми гри "Баскетболу"
Скільки кроків з м’ячом можє робити гравець в баскетболі?
Тривалість гри "Баскетбол"?
а)
б)
в)
г)
Скільки разів можна вести м’яч у баскетболі в межах одного володіння м’ячем одним гравцем?
Скільки разів можна виконати заміну під час гри в баскетбол?
Розмір баскетбольного майданчика.
Штрафний кидок в баскетболі дає команді?
Який гравець вибуває з гри "Баскетбол"?
Баскетбол це –
Техніка нападу
А) Техніка пересування. Для пересування по майданчику баскетболіст використовує ходьбу, біг, стрибки, зупинки, повороти. Пересування - основа техніки баскетболу. За допомогою цих прийомів гравець може правильно вибрати місце, відірватися від опекающего його супротивника і вийти в потрібному напрямку для подальшої атаки, досягти найбільш зручних, добре збалансованих вихідних положень для виконання інших прийомів. Ходьба. Ходьба використовується головним чином для зміни позиції в період коротких пауз або зниження інтенсивності ігрових дій, а також для зміни темпу руху у поєднанні з бігом. Біг. Біг займає в грі велика місце і є головним засобом пересування. Гравець повинен уміти в межах майданчика виконувати прискорення з різноманітних стартових положень, в будь-якому напрямку, особою або спиною в перед, швидко змінювати напрямок і швидкість бігу. Стрибки. Підраховано, що кваліфікований баскетболіст в середньому за гру виконує до 130-140 стрибків з різних положень і з різними завданнями. Застосовуються два способи виконання стрибка: поштовхом двома ногами і поштовхом однією ногою. Стрибок поштовхом двома ногами виконується частіше з місця з положення основної стійки. Гравець швидко присідає, злегка відводить руки назад і піднімає голову. Стрибок поштовхом двома ногами з розбігу застосовується зазвичай при виконанні кидків в кошик і при боротьбі за відскок. Стрибок поштовхом однією ногою виконується з короткого розбігу. Відштовхування проводиться таким чином, щоб максимально використовувати інерційні сили розбігу. При виконанні ряду технічних прийомів з м'ячем у безопорному положенні дуже важливим вважається вміння гравця вистрибувати на достатню висоту без активної участі рук, швидко і своєчасно. Зупинки. Відповідно до ігрової сітуаціейбаскетболіст використовує різкі, раптові зупинки, які в поєднанні з ривками і змінами напрямки бігу дають можливість на деякий час звільнитися від опіки супротивника і вийти на вільне місце для подальших атакуючих дій. Зупинка здійснюється двома способами: стрибком і двома кроками. При першому способі гравець робить невисокий ковзний стрибок по ходу руху, причому, відштовхнувшись однією ногою, він подає тулуб назад і приземляється або на обидві ноги одночасно, або спочатку на поштовхову ногу з наступним присіданням. При другому способі зупинки використовується так званий двухшажний ритм (двухшажний техніка). Тут гравець передостанній короткий крок робить з подседом і зі зміщенням від центру тяжіння в напрямку зворотному руху. Потім слід останній подовжений крок, гравець виставляє ногу вперед зі стопорящій опорою на п'яту і подальшим перекатом на всю ступню. Повороти. Нападаючий використовує повороти для відходу від захисника, укриття меча від вибивання. Є два способи поворотів - вперед і назад. Поворотом у перед називаються такі повороти, коли переступання виконуються в той бік, куди баскетболіст звернений обличчям, а поворотами тому - ті, які виконуються переступанням в бік, куди баскетболіст звернений спиною. При повороті на місці гравець переносить основний центр ваги тіла на одну ногу, яка є як би віссю обертання. Виконуючи поворот в русі, гравець зближується з противником і ставить стопу опорної ноги розгорнуто в напрямку передбачуваного повороту. Б) Техніка володіння м'ячем. Техніка володіння м'ячем включає в себе наступні прийоми: ловлю, передачі, ведення і кидки м'яча у кошик. Ловля м'яча. Ловля м'яча - прийом, за допомогою якого гравець може впевнено опанувати м'ячем і зробити з ним подальші атакуючі дії. Ловля м'яча - це вихідне положення для наступних передач, ведення або кидків, тому структура руху повинна забезпечувати чітке і зручне виконання наступних прийомів. Ловля м'яча двома руками. Найбільш простим і в той же час надійним способом оволодіння м'ячем вважається ловля м'яча двома руками. Підготовча фаза: якщо м'яч летить до гравця на рівні грудей або голови, слід витягнути руки назустріч м'ячу, ненапруженими пальцями і китицями утворюючи як би воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча. Основна фаза: у момент зіткнення з м'ячем потрібно обхопити його пальцями, зближуючи кисті, а руки зігнути в ліктьових суглобах, підтягуючи тим самим м'яч до грудей. Завершальна фаза: після прийому м'яча гравцем тулуб знову подається злегка вперед; м'яч переховуваних від противника розведеними ліктями, виноситься в положення готовності до подальших дій. Ловля м'яча однією рукою. Коли ігрова обстановка не дозволяє дотягнутися до м'яча летить і зловити його двома руками, слід ловити м'яч однією рукою. Підготовча фаза: гравець витягує руку таким чином, щоб перетнути траєкторію польоту м'яча (кисть і пальці не напружені). Основна фаза: як тільки м'яч торкнеться пальців, руку потрібно відвести назад - вниз, як би продовжуючи політ м'яча (Автоматизована рух). Завершальна фаза: м'яч потрібно підтримати однією рукою, потім міцно обхопити двома руками так, щоб бути готовим негайно діяти далі. Передача м'яча. Передача - прийом, за допомогою якого гравець направляє м'яч партнерові для продовження атаки. Існує багато різних способів передач м'яча. Застосовують їх в залежності від тієї чи іншої ігрової ситуації, відстані, на яку потрібно послати м'яч, характеру і способів протидії суперників. Передача двома руками від грудей - основний спосіб, що дозволяє швидко і точно направити м'яч партнеру на близьке чи середня відстань в порівняно простий ігровий обстановці, без щільної опіки противника. Підготовча фаза: кисті з розставленими пальцями вільно охоплюють м'яч, утримуваний на рівні пояса, лікті опущені. Основна фаза: м'яч посилають вперед різким випрямленням рук майже до відмови з додатковим рухом кистей, що надає м'ячу зворотне обертання. Завершальна фаза: після передачі руки розслаблено опускають вниз, гравець випрямляється, а потім займає становище на злегка зігнутих ногах. Передачі двома руками зверху найчастіше використовують на середні відстані в умовах щільної опіки противника. Підготовча фаза: гравець піднімає м'яч злегка зігнутими руками над головою і заносить його за голову. Основна фаза: гравець різким рухом рук з розгинанням в ліктьових суглобах і захльостує рухом кісток направляє м'яч партнеру. Передача двома руками знизу застосовується на відстані 4-6 м в тих випадках, коли м'яч спійманий на рівні нижче колін або піднятий з майданчика. Підготовча фаза: м'яч у руках, опущених вниз, руки злегка зігнуті, пальці вільно розставлені на м'ячі. Основна фаза: маховим рухом рук вперед у поєднанні з їх випрямленням м'яч посилають в бажаному напрямку. Передача двома руками "з рук в руки" використовується для адресування м'яча партнеру, що знаходиться майже в щільну до гравця з м'ячем. Підготовча фаза: гравець витягує руки з м'ячем, перетинаючи напрямок руху партнера. Основна фаза: гравець спочатку повертає м'яч таким чином, щоб кисті підтримували його з верху і з низу, а потім відпускає м'яч. Передача однією рукою від плеча - найбільш поширений спосіб передачі м'яча на близьке і середня відстань. Підготовча фаза: руки з м'ячем відводяться до правого плеча так, щоб лікті не піднімалися; одночасно гравець повертається убік замаху. Основна фаза: м'яч на правій руці, яка відразу ж випрямляється з одночасним захльостують рухом кисті і поворотом тулуба. Завершальна фаза: після вильоту м'яча права рука на коротку мить як би його супроводжує, а потім розслаблено опускається вниз. Передача однією рукою зверху застосовується, коли необхідно послати м'яч на середні і особливо далекі відстані. Підготовча фаза: гравець повертається кидком у напрямку передачі, рука з м'ячем відводиться назад у напрямку передачі, рука з м'ячем відводиться назад у бік, м'яч лежить на долоні і утримується пальцями. Основна фаза: випрямлена рука з м'ячем потужним маховим рухом по дузі вгору доходить до вертикального положення, а інша, зігнута в ліктьовому суглобі, підтримує рівновагу і обмежує протидія суперника. Передача однією рукою знизу виконується на близьке і середня відстань в тих ситуаціях, коли супротивник посилено намагається перехопити передачу поверху. Підготовча фаза: пряма або злегка зігнута рука з м'ячем махом відводиться назад, м'яч лежить на долоні, утримуваний пальцями і відцентровою силою. Основна фаза: рука з м'ячем вздовж стегна виноситься вперед вгору. Передача однією рукою збоку схожа з передачею однією рукою знизу. Підготовча фаза: замах здійснюється відведенням руки з м'ячем у бік назад і відповідним поворотом тулуба. Основна фаза: рука з м'ячем робить махове рух вперед у площині, паралельній майданчику. Передача однією рукою підкиданням вирішує те саме завдання, що й передача двома руками "з рук в руки". Гравець витягує руку з м'ячем, лежачим на долоні, перетинаючи напрямок руху партнера. У момент зближення гравець злегка підкидає м'яч вгору коротким рухом кисті і пальців. Партнер по ходу підхоплює м'яч проводить дії. Ведення м'яча. Ведення м'яча - прийом в баскетболі, що дає можливість гравцю просуватися з м'ячем по майданчику з великим діапазоном швидкостей і в будь-якому напрямку. Ведення здійснюється послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою вниз - вперед, трохи осторонь від ступень ніг. Основні рухи виконуються в ліктьовому і лучезапястном суглобах. Ведення зі зміною швидкості. Несподівані зміни швидкості ведення м'яча застосовуються гравцем для відриву від захисника. Чим вище відскік і менше його кут, тим більше швидкість просування. Ведення із зміною напряму. Використовується головним чином для обведення противника і проходів для атаки кошика. Зміна напрямку досягається тим, що кисть руки накладається на різні точки бічній поверхні м'яча з наступним випрямленням руки в потрібному напрямку. Ведення із зміною висоти відскоку. Застосовується для прямого проходу повз захисника, без відхилень у бік. Гравець зближується з противником, ведучи м'яч з досить високим відскоком, потім сильно згинає ноги, нахиляє тулуб і знижує м'яч майже до майданчика випрямленою повністю рукою. Ведення з асинхронним ритмом рухів руки з м'ячем і ніг. З успіхом використовуються для обведення двох-трьох супротивників. Даний спосіб ведення дозволяє більш вільно і раціонально використовувати відштовхувальні руху ніг і відхилення тулуба в якості фінтів. Кидки у кошик. Кваліфікована баскетбольна команда проводить за час зустрічі в середньому 65 - 70 кидків у кошик з гри і до 20 - 25 штрафних кидків, від точності яких і залежить досягнення перемоги над суперником. Підготовка до виконання кидка становить основний зміст гри команди в нападі, а попадання в корзину - її головна мета. Баскетболіст, готуючись до кидка, повинен оцінити ситуацію на майданчику, можливу інтенсивність і спосіб протидії опекающего захисника, реальні шляхи виходу для боротьби за відскок і інші моменти. Кидок двома руками від грудей. Переважно використовується для атаки кошика з далеких дистанцій в умовах відсутності активної протидії захисника. Підготовча фаза: м'яч обхоплюються пальцями, утворюють щільну "чашу", і виноситься на рівень особи, ноги на ширині плечей, злегка зігнуті в колінах, одна нога виставлена на 30 - 40 см вперед. Основна фаза: руки повністю випрямлені вгору - вперед по невеликій дузі, кисті і пальці, розкриваючись, дають м'ячу спрямовує легкий поштовх; одночасно з рухом рук випрямляються і ноги. Завершальна фаза: після виконання кидка руки опускаються розслаблено вниз, гравець приймає вихідну позицію для подальшого ривка до щита, щоб боротися за відскок у випадку промаху. Кидок двома руками зверху. Доцільно застосовувати з середніх дистанцій при щільній опіці противника. Підготовча фаза: м'яч виноситься над головою злегка зігнутими в ліктьових суглобах руками, тулуб злегка відхиляється назад. Основна ваза: руки випрямляються вгору - вперед, і робиться більш енергійний поштовх кистями і пальцями. Завершальна фаза: схожа з попереднім способом. Кидок двома руками знизу. Виконується переважно при стрімких проходах до щита і атаках кошика в затяжному стрибку під руками накриває м'яч захисника. Підготовча фаза: гравець отримує м'яч в русі під праву або ліву ногу, а потім робить широкий крок іншою ногою і виконує стрибок до щита. Основна фаза: гравець максимально витягується до щита, виносить до кошика прямі руки, м'яч випускається з кінчиків пальців у найвищій точці, причому додатковим рухом кистей пальців йому надається зворотне обертання. Завершальна фаза: руки, як би супроводжуючи м'яч, піднімаються вгору без напруги. Кидок однією рукою від плеча: досить поширений спосіб атаки кошика з місця з середніх і дальніх дистанцій. Підготовча фаза: гравець виставляє праву ногу вперед, розвернувшись правим плечем у напрямку до кошику. Основна фаза: приблизно на рівні голови м'яч лежить на правій руці, яка починає витягуватися вперед-вгору у напрямку до кошика. Завершальна фаза: після виконання кидка рука як би супроводжує м'яч до кошика, а потім опускається розслаблено вниз. Кидок однією рукою зверху. Використовується частіше інших для атаки кошика в русі з близьких дистанцій і безпосередньо з-під щита. Підготовча фаза: м'яч ловитися під праву ногу. Основна частина: у вищій точці стрибка рука випрямлена для максимального наближення м'яча до кошика, м'яч виштовхується м'яким рухом кисті пальців, йому надається зворотне обертання. Завершальна фаза: гравець приземляється на зігнуті ноги недалеко від кошика, приймає положення рівноваги і готується до боротьби за відскок у випадку промаху. Кидок однією рукою зверху ("гаком"). Найбільш часто використовується центровими гравцями для атаки кошика з близьких і середніх дистанцій в умовах активної протидії високорослого захисника. Підготовча фаза: гравець робить крок лівою ногою в сторону від противника, повертається лівим боком до щита, злегка згинаючи ліву ногу. Основна фаза: відштовхуючись лівою ногою, гравець вистрибує вгору, одночасно права рука з м'ячем відводиться від тулуба і дугоподібним рухом також піднімається вгору. Добивання м'яча. У ряді ігрових положень, коли м'яч відскакує від щита при невдалому кидку або пролітає поблизу кошика, гравець не має часу для приземлення з м'ячем, прицілу і кидка. У таких випадках слід добивати м'яч в корзину в стрибку двома руками або однією рукою. |
1.Ранкова гімнастика кожного дня.
Гімнастика
Взятися зігнутими руками (долонями до себе) за канат так, щоб одна рука була трохи вище лоба, а друга - на рівні підбородка. Підтягуючись, перехватити руку, що знаходиться внизу, не випрямляючи руки, знову підтягнутись і виконати перехват другою рукою. Необхідно звертати увагу учнів на те, щоб вони не намагалися захватити канат надто високо, тому що це неминуче потягне за собою випрямлення рук і утруднить лазіння. Оптимальна віддаль між руками - 2-3 кулаки. Ноги під час лазіння необхідно тримати прямими, з'єднавши їх разом.
КОМБІНАЦІЇ ВПРАВ ДЛЯ ДІВЧАТОК
1. Кроком лівої рівновага; випад правої руки в сторону; перекид уперед поштовхом однієї в сід і нахил уперед; перекид назад в упор присівши; стрибок угору з поворотом кругом.
2. Перекид уперед у сід з нахилом, руки в сторони; перекатом назад стійка на лопатках; перекатом уперед лягти й «міст»; поворот в упор присівши, основне положення.
Рівновага на одній нозі
Одним із важливих елементів в акробатичних вправах є рівновага на одній нозі. Рівновага – це положення, при якому учень стоїть на одній нозі, нахилившись уперед, піднявши іншу ногу назад до відказу й руки в сторони (рис.).
Для прийняття рівноваги з основної стійки відвести одну ногу максимально назад і трохи прогнутися.
Послідовність навчання:
1. Стоячи обличчям до гімнастичної стінки махи однією ногою назад.
2. Рівновага стоячи боком біля гімнастичної стінки.
3. Рівновага самостійно. Утримувати рівновагу 3–4 с.
Страховка: стоячи збоку ноги, яку відводять назад, однією рукою підтримувати під плече, іншою під стегно.
«Міст» нахилом назад(дівчатка)
Виконують зі стійки ноги нарізно, руки вгору. Нахиляючись назад, сильно подати таз уперед і повільно опуститися в положення «міст». При опусканні голову нахилити назад до відказу (рис.).
Послідовність навчання:
Стоячи спиною до гімнастичної стінки на відстані півкроку, нахил назад із захватом руками за рейку.
Стійка на лопатках
Перекотившись назад і торкнувшись лопатками підлоги, упертися руками в поперек і випрямити тіло так, щоб тулуб і ноги були на одній прямій (рис.).
Послідовність навчання:
-З упору сидячи позаду перекатом назад згинаючи ноги стійка на лопатках зігнувши ноги.
-Те саме, тільки розігнувши ноги стійка на лопатках – тримати.
-З упору сидячи позаду перекатом назад стійка на лопатках.
-З упору присівши перекатом назад стійка на лопатках.
Переворот убік
Зі стійки за напрямком руху підняти руки вперед – угору долонями вперед і зробити крок тією ногою, в який бік виконується переворот,потім, нахиляючись уперед, спертися об підлогу однойменною рукою (якщо переворот виконується вліво, то лівою рукою) в цей самий бік на відстані кроку від поштовхової ноги й махом однієї та поштовхом іншої вийти в стійку на руках ноги нарізно. Відштовхнувшись по черзі руками, стати в стійку ноги нарізно, у сторони (рис.)
Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ із гімнастичними лавами. Опорний стрибок: способом «ноги нарізно» (хлопці), стрибок у присід (дівчата). Лазіння по канату без допомоги ніг (хлопці). Рівновага (дівчата): комбінація елементів вправ. Акробатика: стійка на руках (хлопці), «міст» нахилом назад (дівчата). Вправи для розвитку гнучкості.
Скільки існує основних способів лазіння по вертикальному канату?
Якого способу лазіння по вертикальному канату не існує?
Яку користь спортсмену приносить лазіння по вертикальному канату?
Який спосіб лазіння по вертикальному канату зображено на малюнку?
Який спосіб лазіння по вертикальному канату зображено на малюнку?
Який спосіб лазіння по вертикальному канату зображено на малюнку?
Вкажіть, один з етапів, який необхідно виконати під час лазіння по канату без ніг.
Вкажіть, один з етапів, який необхідно виконати під час лазіння по канату в два прийоми.
Вкажіть, один з етапів, який необхідно виконати під час лазіння по канату в три прийоми.
За який час американець Дон Перрі здійснив підйом на 20-футовий канат і таким чином встановив світовий рекорд?
Вкажіть, якими частинами тіла необхідно охоплювати канат під час лазіння у два або три прийоми?
Вкажіть, чи можна ковзати вниз по канату або зістрибувати з нього?
Техніка безпеки. Теорія. Організуючі та загальнорозвивальні вправи;гімнастичні вправи
Організуючі
та загальнорозвивальні вправи;гімнастичні вправи,легкоатлетичні вправи;СФП вправи
для розвитку швидкісно-силових якостей; : чергування способів переміщень,
зміни напрямків бігу;
-передачі м’яча двома руками зверху на
точність (з поступовим збільшенням відстані до цілі); -передачі м’яча однією
рукою підкиданням з рук у руки; передачі м’яча у стрибку однією рукою зверху у русі;
-ведення м’яча без зорового контролю;
ведення м’яча з максимальною швидкістю; обведення перешкод із зміною висоти
відскоку м’яча;
Організуючі
та загальнорозвивальні вправи;гімнастичні вправи,легкоатлетичні вправи;СФП вправи для розвитку швидкісно-силових
якостей; : чергування способів переміщень, зміни напрямків бігу;
-ведення м’яча без зорового контролю;
ведення м’яча з максимальною швидкістю; обведення перешкод із зміною висоти
відскоку м’яча;
-передачі м’яча двома руками зверху на
точність (з поступовим збільшенням відстані до цілі); передачі м’яча однією
рукою підкиданням з рук у руки; передачі м’яча у стрибку однією рукою зверху у русі
-ведення м’яча без зорового контролю;
ведення м’яча з максимальною швидкістю; обведення перешкод із зміною висоти
відскоку м’яча;
Організуючі
та загальнорозвивальні вправи;гімнастичні вправи,легкоатлетичні вправи;СФП вправи для розвитку швидкісно-силових
якостей; : чергування способів переміщень, зміни напрямків бігу;
-передачі м’яча двома руками зверху на
точність (з поступовим збільшенням відстані до цілі); передачі м’яча однією
рукою підкиданням з рук у руки; передачі м’яча у стрибку однією рукою зверху у русі
-ведення м’яча без зорового контролю;
ведення м’яча з максимальною швидкістю; обведення перешкод із зміною висоти
відскоку м’яча;
Ведення м'яча в баскетболі.
Ведення м'яча в баскетболі - прийом що дає можливість гравцеві рухатися з м'ячем по майданчику з великим діапазоном швидкостей і в будь-якому напрямку.
Ведення дозволяє піти від щільно опекающего захисника, вийти з м'ячем з-під щита після успішної боротьби за відскік і організувати стрімку контратаку. За допомогою ведення можна поставити заслін партнерові або, нарешті, відвернути на час суперника, опекающего партнера, щоб потім передати йому м'яч для атаки.
У всіх інших випадках зловживати веденням не слід, щоб не знижувати швидкість контратак і не порушувати ритму ігри. Ведення здійснюється послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою (або по черзі правої і лівої) вниз-вперед, трохи убік від ступень.
Основні руху виконують ліктьовий та променевозап суглоби. Ноги необхідно згинати, щоб зберігати стан рівноваги і швидко змінювати напрямку руху. Тулуб злегка подають вперед; плече і рука, вільна від м'яча, повинні не допускати суперника до м'яча (але не відштовхувати його!).
Для ведення характерна синхронність чергування кроків і рухів руки, контратакуючої з м'ячем. Гравець, просуваючись таким чином, повинен у той же час стежити за розташуванням партнерів, суперників та орієнтуватися на щит. Доцільно периопереключать зоровий контроль з м'яча на поле і назад.
Баскетболіст при веденні зобов'язаний однаково добре володіти правою і лівою рукою.
Обведення зі зміною швидкості. До несподіваних змін швидкості ведення м'яча вдаються для того, щоб відірватися від захисника. Швидкість ведення залежить насамперед від висоти відскоку м'яча від майданчика і кута, під яким він прямує до майданчику. Чим вище відскік і менше його кут (в раціональних межах), тим більше швидкість просування. При відскоку, низькому і близькому до вертикального, ведення сповільнюється і може взагалі виконуватися на місці.
Обведення зі зміною напрямку. Її використовують головним чином для обведення суперника і проходів для атаки кільця. Змінюють напрямок таким чином: кисть накладають на різні точки бічній поверхні м'яча і випрямляють руку в потрібному напрямку. Використовують також обведення зі зміною висоти відскоку і з поворотами і переказами м'яча.
Широко використовується також спосіб обведення суперника з перекладом м'яча з однієї руки на іншу, таємно, за спиною або під ногою.
Передача м'яча – прийом техніки володіння м'ячем, за допомогою якого партнери, переміщаючи м'яч, створюють сприятливу ситуацію для завершення атаки кидком.
Існує кілька способів виконання передач. Вони розрізняються вихідним положенням м'яча або характером руху верхніх кінцівок. Відповідно виділяють передачі м'яча від голови (зверху), від грудей, від плеча, знизу, збоку, над головою (гаком), однією і двома руками.
Всі перераховані передачі можуть здійснюватися з місця, в стрибку, в русі або після ведення.
У структурі руху при виконанні всіх способів передач виділяють:
Підготовчу фазу. Забезпечує переведення м'яча зі стійки гравця, володіючого м'ячем, до вихідного положення для початку основного руху.
Основну фазу. Забезпечує потрібний напрямок і швидкість польоту м'яча.
Завершальну фазу. Забезпечує становлення гравця в стійку готовності для подальших дій.
Зміст кожної фази визначається способом виконання передачі. Освоєння техніки передач починають вже на 2 – 3-му уроці знайомства з баскетболом, вивчаючи в певній послідовності:
– двома руками від грудей;
– однією рукою від плеча;
– двома руками від голови (зверху);
– однією рукою від голови (зверху);
– однією рукою збоку;
– однією рукою над головою (крюком);
– двома і однією рукою знизу;
– приховані передачі: під рукою, над плечем, із-за спини.
Різновиди прихованих передач вивчають при поглиблених заняттях баскетболом на етапі спортивної спеціалізації, так як їх освоєння вимагає від учнів володіння основами техніки гри вже на досить високому рівні.
Передача двома руками від грудей – основний спосіб, що дозволяє швидко і точно направляти м'яч партнеру на близьку чи середню відстань в ситуації відсутності щільної опіки суперника (мал. 1.6).
В. п. – стійка гравця, володіючого м'ячем.
Передача м’яча двома руками від грудей
Підготовча фаза – м'яч підводять до грудей петлеподібним рухом кистей зверху вперед і вниз, потім вгору вздовж тулуба. Кисті "беруться" на себе (максимально розгинаються), маса тіла переноситься на попереду стоячу, зігнуту в коліні ногу. Позаду стояча нога майже випрямляється, зберігаючи опору на передню частину стопи, тулуб утримується у вертикальному положенні.
Основна фаза – одночасно з випрямленням спереду стоячої ноги починається послідовний розгинальний рух рук в плечових і ліктьових суглобах паралельно майданчику, а тулуб подається вгору-вперед. Останніми в роботу включаються кисті, виштовхуючи м'яч через вказівні пальці в потрібному напрямі, надаючи йому зворотне обертання; маса тіла подається на попереду стоячу ногу.
Завершальна фаза – кисті супроводжують м'яч повним згинанням в променезап'ясткових суглобах і поворотом до положення, коли великі пальці опущені вниз, тильні сторони долонь звернені один до одного, випрямлені руки розслаблено опускаються вниз. Потім гравець приходить в стійку готовності на злегка зігнутих ногах, розподіляючи масу тіла на передню частину стоп.
Також передача двома руками від грудей може виконуватись з відскоком від підлоги, яка виконується переважно на близькі дистанції, коли суперник перекриває простір вгорі. Характерною особливістю є більш повільний рух м'яча. Проте баскетболісти високого рівня майстерності здатні виконати несподівану швидкісну передачу з відскоком на середні і навіть довгі дистанції. Особливо ефектно вона виглядає відразу після ведення, коли м'яч проходить між декількома суперниками з триочкової лінії під щит.
Привіт
Немає коментарів:
Дописати коментар